Енергоефективність та «зелена» енергетика – ключ до конкурентоздатної економіки та енергонезалежності громад
Про це йшлося на публічному звіті Держенергоефективності про підсумки роботи у 2020 році. На заході в ІА «Укрінформ» виступили т.в.о. Голови Агентства Костянтин Гура та заступник Голови Юрій Шафаренко.
«Енергоефективність та «зелена» енергетика – це ті напрями, які необхідно розвивати навіть у непрості часи. Адже це ключ до підвищення конкурентоспроможності економіки та зменшення витрат споживачів на оплату енергоносіїв», - повідомив Костянтин Гура та нагадав, що українська економіка досі є однією з найбільш енергоємних у світі.
Водночас Україна слідує світовим трендам, обрала курс на сталий розвиток і підтримує амбітну програму Європейського зеленого курсу.
Зважаючи на високу енергоємність вітчизняної економіки та міжнародні зобов’язання, Держенергоефективності разом із Міненерго та партнерами запровадило крос-секторальний підхід до розвитку сфери енергоефективності, активізувало роботу над законодавчою базою та розробкою інструментів фінансової підтримки.
Серед важливих напрацювань у 2020 році варто виокремити наступні:
- Продовжено програму «теплих кредитів» на 2021 рік для індивідуальних домогосподарств;
Окрім цього, розширено заходи програми на придбання розумних лічильників електроенергії, електрозарядок для електромобілів та систем накопичення енергії.
- Розроблено законопроєкти щодо зняття бар’єрів для подальших ЕСКО-закупівель і розширення цього механізму на об’єкти комунальної сфери та енергетики;
- Проведено верифікацію ефективності енергосервісу. За результатами аналізу 36 міст, реалізуючи 242 ЕСКО-договори, зекономили 4,3 млн м3 газу або 60 млн грн на оплаті енергоносіїв протягом опалювального періоду 2019/2020 років. Середня річна економія склала 35%, що в 1,5 рази більше передбаченої ЕСКО-договорами (23%);
- Розроблено ініціативу щодо створення Фонду декарбонізації - механізму залучення внесків від сплати податку на викиди СО2 для цільового використання коштів саме на заходи, які дозволять зменшити ці викиди;
Фонд має стати джерелом фінансування у розмірі 1 млрд грн у рік на енергоефективні цілі. При цьому робота Фонду дозволить поповнити загальний фонд державного бюджету надходженнями на суму майже 2 млрд грн щорічно.
- Розроблено концепцію нової державної цільової програми з енергоефективності на 2022-2026 роки;
Передбачається державна підтримка енергоефективності у різних секторах економіки (населення, підприємств, енергосервісу, санації будівель органів державної влади, підтримки біоенергетики тощо). Прогнозний обсяг фінансування заходів програми за 5 років становить майже 10 млрд гривень.
- Спільно з Мінрегіоном ініційовано розробку вимог до будівель зі близьким до нульового рівнем енергоспоживання;
- Прийнято закон для запровадження ринку зелених облігацій. Наразі Агентство здійснює пошук партнерів для пілотних проєктів з випуску зелених облігацій;
- Розроблено цілий пакет законопроєктів для активізації розвитку біоенергетики, а саме:
1) Законопроєкт щодо розвитку прозорого та конкурентного ринку твердих біопалив шляхом впровадження системи електронної торгівлі таким біопаливом.
2) Законопроєкт щодо обов'язковості використання рідкого біопалива у галузі транспорту.
3) Законопроєкт щодо стимулювання вирощування енергетичних рослин
4) Законопроєкт щодо звільнення біопалива від податку на викиди СО?
5) Законопроєкт щодо запровадження механізму торгівлі біометаном та введення гарантій походження біометану.
«Прийняття законодавчих ініціатив дозволить нам замістити власним біопаливом дорогий газ, імпорт якого у 2019 році склав 14 млрд м3. Враховуючи максимальні можливості використання біопалива в Україні (відходи агросектору, енергетичні рослини, біогаз, біометан), то потенціал заміщення імпортного газу становить понад 35 млрд м3 газу в рік», - повідомив Юрій Шафаренко, заступник Голови Держенергоефективності.
- Розроблено пропозиції щодо стимулювання виробництва енергії з відновлюваних джерел для власних потреб;
- Розпочато роботу над створенням системи гарантії походження енергії з відновлюваних джерел енергії;
- Ведеться розробка дорожньої карти розвитку водневої енергетики в Україні;
- Підготовлено та внесено на розгляд Уряду проєкт Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року із встановленням відповідних амбітних національних кінцевих та проміжних цілей;
- Забезпечено надання адміністративних послуг (підтвердження належності палива до альтернативного, кваліфікація когенераційної установки, проведення державної експертизи з енергозбереження).
У цілому навіть попри складні часи «зелена» енергетика залучили в економіку України близько 1,3 млрд євро інвестицій у 2020 році. Це кошти, які вкладено у встановлення 1673 МВт потужностей відновлюваної енергетики.
Важливим є також той факт, що все більше українських родин цікавляться відновлюваними джерелами енергії. На кінець 2020 р. в Україні вже майже 30 тис. сімей встановили сонячні панелі, інвестувавши у це 600 млн євро. До п’ятірки регіонів-лідерів увійшли Дніпропетровська, Тернопільська, Київська, Івано-Франківська та Закарпатська області.
«Ми продовжимо нашу роботу. Енергоефективність та «зелена» енергетика – ті напрями, які потрібно розвивати для побудови сильної економіки та підвищення добробуту українців. Це нове дихання для економіки, робочі місця, менші платіжки, чистіше довкілля, конкурентна та заможна країна», - повідомив К.Гура.
Презентацію «Публічний звіт Держенергоефективності: підсумки 2020 року» можна завантажити на сайті Агентства: https://saee.gov.ua/sites/default/files/ZVIT_SAEE_2020_0.pdf