ЗАХИСТ ВІД ЗВІЛЬНЕННЯ – ОДНА З ПЕРЕВАГ ЛЕГАЛЬНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
Однією з основних переваг легальної зайнятості є захист від незаконного звільнення з роботи. Карантин змусив багатьох громадян усвідомити цінність відповідних правових норм. У контексті розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця варто розуміти такі переваги:
1. Звільнити працівника можна лише на певних підставах
Загальні підстави для звільнення з роботи передбачає ст.40 КЗпП України “Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу”. Підстави для звільнення, що передбачені для спеціальних суб’єктів, містить ст.41 КЗпП “Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов”.
2. Важливою є дотримання процедури звільнення
Кожна з підстав для звільнення працівника передбачає дотримання певної процедури. Так, відповідно до КЗпП, звільнення на підставі скорочення чисельності/штату передбачає обов'язкову виплату вихідної допомоги (ст.44), а також процедуру попередження про звільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до дати звільнення (ст.49-2).
3. Варто знати обставини, коли звільнення неприпустиме
Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст.40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці (це стосується і відпусток по догляду за дитиною). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.
4. Окремі категорії осіб користуються додатковим захистом
Існують окремі категорії осіб, звільнення яких допускається у виняткових випадках:
а) вагітні жінки, матері з дітьми до 3 років, одинокі матері з дітьми віком до 14 років (ст.184 КЗпП);
б) неповнолітні працівники (ст.198 КЗпП).
5. Існує можливість поновлення прав у суді
У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця, він зобов'язаний у день звільнення з роботи видати йому копію наказу про звільнення (ст.47 КЗпП). У місячний термін після отримання цього наказу працівник може оскаржити його до суду. При винесенні рішення про поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу; рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню (ст.235 КЗпП). За кожен день вимушеного прогулу працівник отримує середній заробіток.
За поданням Чорнобаївської РФ Черкаського ОЦЗ
