Чорнобаївщина вшанувала пам'ять жертв Голодоморів1921-22, 1932-1933, 1946-47 років
Кожна людина, як і все свідоме людство, живе у трьох вимірах: учора, сьогодні і завтра. Учора – це наша історія. Ми не знали її. А вона бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кажуть, що історія не належить нікому зокрема. Вона – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з неї всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи, - такими словами 25 листопада розпочався мітинг пам'яті жертв Голодоморів 1921-22,1932-1933, 1946-47 років в смт Чорнобай біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій.
В заході взяли участь перший заступник голови районної державної адміністрації Валентина Стилик, представники органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, трудових колективів, підприємств, установ, громадських організацій, духовенства, учнівської молоді та засобів масової інформації.
В цей день жителі Чорнобаївщини, як і весь народ України, схилили голови в скорботі, перед трагічними сторінками життя нашої країни. Скорботні заходи відбулися у всіх територіальних громадах району.
Голодомор належить до найбільших катастроф XX століття, яка на довгі роки й десятиліття підірвала генетичні, інтелектуальні, творчі сили української нації. Масштаби й наслідки жахливих злочинів держави - її тодішньої влади проти власного народу - не піддаються підрахункам. Україна втратила близько чверті свого населення. Щохвилини вмирало 17 людей, щогодини - тисяча, майже 25 тисяч - щодня. 11 тисяч сіл просто опустіли. Це була справжня війна проти нації.
Кількість жертв Голодомору 1932-1933 років на Чорнобаївщині, визначити надзвичайно складно, адже ці сторінки історії злочинно замовчувались радянською владою. За даними краєзнавців від голоду померло 3466 осіб з сучасних 45 населених пунктів району найбільше - з сіл Васютинці, Вереміївка, Богодухівка, Кліщинці, Лящівка, Ревбинці. Встановлено 3318 імен.
Лише в 8-ми селах району не було випадків смертей, спричинених голодом, - Веселому Хуторі, Великій Бурімці, Жовтневому Промені, Михайлівці, Першотравневому, Комінтерні, Новоселиці, Веселому Подолі.
Протягом занадто тривалого часу український геноцид не був належним чином визнаний, незважаючи на його історичне значення. Десятиліттями намагались знищити український дух, але, хвала Богу, український народ вижив.
Пам'ять про Голодомор має навічно вкарбуватися в нашу свідомість, нашу генетичну пам'ять, яка болем проймає серця людей.
Віддаючи данину шани і скорботи померлим від голоду, пам'ятаймо про свою історичну відповідальність перед тими, хто ліг в українську землю в немилосердні 30-ті роки.
Нехай ця трагічна сторінка новітньої історії України, коли були знищені мільйони і мільйони невинних українців, змусить кожного з нас згадати наше минуле і замислитися над майбутнім.
За інформацією відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності
та звернень громадян апарату райдержадміністрації
