Чорнобаївська районна державна адміністрація
Чорнобаївський район, Черкаська область

На Чорнобаївщині відроджують пам'ятки культури

Переглядів: 122

    Днями голова райдержадміністрації Сергій Джоболда спільно з заступником голови районної ради Анатолієм Нужним здійснили робочу поїздку до села Кліщенці, в ході якої спільно з представником ініціативної групи жителів Кліщинської територіальної громади Олегом Ткаченком обговорили питання відродження та перетворенням в туристичний об’єкт давньоруського городища, а також питання започаткування відзначення річниці повстання козацького полку в селі Кліщинці, у зв’язку з наближенням 250-річниці повстання, яке відзначатиметься в травні цього року.

    Керівництво спільно з Олегом Петровичем побували на давньоруському городищі біля колишнього хутора Кізівера, де планується встановити пам’ятний знак закатованим козакам.

 

Довідково:

 

    Повстання в Кліщинцях (1767-1770 рік) — виступ селян і козаків села Кліщинці Жовнинської сотні Лубенського полку (тепер Чорнобаївського райну Черкаської області).

    Генеральний суддя Лисенко при підтримці свого родича генерального писаря Туманського перетворив кліщинських козаків на своїх підданих, примушував їх відбувати панщину й намагався привласнити їхні землі. Починаючи з 50-х років козаки скаржилися лубенському полковникові, Малоросійській колегії та її президентові Румянцеву, але всі інстанції приймали рішення на користь поміщика.

    Тоді у травні 1767 року на чолі з Опанасом Вороною та Григорієм Білимом козаки й селяни, які до них приєдналися, перестали коритися поміщикові, озброїлись, напали на будинок Туманського і спорудили укріплення навколо села. Протягом 1767—1768 років вони відбили шість нападів військових команд, захопили дві гармати та багато рушниць.

    В повстанні брав участь також козак Максим Огієнко, предок українського митрополита Івана Огієнка. Після повстання родина Максима переїхала на Київщину і з часом оселилася у м.Брусилів.

    Повстанцям співчували козаки, послані на придушення виступу. Лубенський полковник І.Кулябка, якому навесні 1768 року Малоросійська колегія доручила придушити виступ, повідомляв, що багато козаків карального загону таємно відвідували повстанців, а частина їх самовільно роз'їхалася по домівках.

    Тільки в 1769 році властям вдалося придушити повстання. Згідно з судовим вироком мешканці Кліщинців віддавались у кріпатство, 120 найактивніших повстанців було засуджено до ув'язнення і довічного заслання, 185 — до покарання канчуками. Крім того, селяни і козаки мусили компенсувати матеріальні збитки, заподіяні поміщикам під час повстання.

    Проте, коли 21 вересня 1770 року у Кліщинці прибув каральний загін для здійснення вироку, кліщинці напали на нього. Опір селян був настільки великим, що Малоросійська колегія мусила надіслати підкріплення. Однак сили були нерівні, і повстанці зазнали поразки. Сім мешканців села було вбито, понад 60 закатовано. Репресії щодо учасників повстання тривали ще протягом 1771 — 1774 років

    Це повстання мало великий відгук серед народних мас України.

 

За інформацією відділу організаційної роботи,

інформаційної діяльності та звернень громадян

райдержадміністрації

« повернутися до списку новин